Низький рівень життя населення загрожує не лише соціальними, а й економічними проблемами. Мала платоспроможність людей не стимулює розвиток виробництва, не сприяє збільшенню ємності ринків. Такої думки дотримуються в УСПП. Саме тому соціально-економічна політика має будуватися продумано, комплексно, системно.
Але на практиці маємо окремі, спонтанні, без техніко-економічних обґрунтувань, ініціативи. Рік тому без консультацій з роботодавцями та розрахунком впливу на ринок праці підвищено мінімальну зарплату (3200 грн.), а разом із нею підвищувались тарифи на комунальні послуги, ціни на продукти харчування та товари повсякденного вжитку, девальвувалась гривня. Хоча щоразу обіцяно, що надалі росту тарифів не буде, уже з початком осені заговорили інакше. Мінекономрозвитку прогнозує, що з кінця цього року тарифи на газ для населення зростуть на 19%, гаряча вода, опалення, електроенергія стануть дорожчим на 20%. При цьому підвищення мінімальної зарплати планується всього на 523 грн., а зниження кредитної ставки для бізнесу – і зовсім на рівні статистичної похибки – на 1%. Є всі підстави вважати, що рівень життя українців буде й надалі знижатися, как сообщает сайт новостей финансовых рынков Украины и мира Elcomart.ua
«Проект бюджету пропонує встановити прожитковий щомісячний мінімум на рівні 1700 грн. на 1 січня наступного року з невеличким зростанням надалі. При цьому, навіть на думку міністерства соціальної політики, реальний прожитковий мінімум вже добігає 5-6 тис. грн. Додамо до цього зростання тарифів на комунальні послуги. Отже, у практику закладається консервація бідності. За даними ООН, до 60% українців знаходяться на її межі, і це є дуже загрозливим з точки зору демографічної ситуації, розвитку трудового потенціалу, здоров’я нації», – наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він, зокрема, зазначив, що основні параметри соціально-економічної політики повинні бути узгоджена із роботодавцями, профспілками, містити важелі для зростання рівня життя, стимули для розвитку підприємництва, в тому числі – малого бізнесу, самозайнятості. Адже лише в такому випадку реальна зарплата зростатиме відповідно до ринкових умов, а не штучних спроб хоч якось її скоригувати.
«Економіка досі не показує відчутного зростання – 1-2% на фоні попереднього обвалу в 17% – це консервація кризи. Залишається величезним обсяг державного боргу – за останніми даними Мінфіну, він складає 1,958 трлн.грн, ростуть ціни та тарифи. Потрібні серйозні реформи, які б сприймала і підтримувала громадськість. Треба згадати й про недоопрацьовані соціальні реформи, які вже перетворилися на імітацію: пенсійну, медичну. Їх не можна здійснювати у відриві від покращення бізнес-клімату», – зауважив лідер промислової спільноти.
Нині, на його думку, конче потрібен програмно-стратегічний підхід в соціально-економічній політиці, розробка урядом якісних, сучасних, комплексних стратегій і програм розвитку, в яких червоною ниткою має проходити таке – лише розвинута економіка забезпечить гідний рівень життя, який, в свою чергу, буде стимулювати її подальший розвиток.
|
Новости рубрики:
Квіти у сучасній архітектурі: зелений тренд у дизайні будівель
Як продовжити бронювання працівників на підприємстві? Выгодные отличия двухслойных бумажных стаканчиков Les réserves internationales de l'Ukraine ont diminué jusqu'à 42,4 milliards de dollars Avantages pour les entrepreneurs de Kharkiv : comment cela affectera le budget de la ville Коворкінг та цифрові номади: як працювати віддалено в зручних умовах Knauf quitte le marché russe après le scandale de Mariupol Как выбрать мебель для переговорной комнаты или конференц зала |